Днів
Годин
Хвилин
Секунд

6 Міжнародна виставка гірничодобувної, вугільної та будівельної промисловості

5-7 жовтня 2021 • Україна • Запоріжжя • ВЦ «Козак Палац»

Розвідка родовищ надр: хто в Україні займається геолорозвідкою?

news
На початку березня 2021 року Кабінет міністрів України затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року (НЕС-2030), якою зокрема передбачається масштабне відновлення загальнодержавних (Держгеолкарта-200) та регіональних геологорозвідувальних робіт, як інструменту, що дозволить деталізувати геологічну будову території нашої держави, дорозвідати відомі родовища корисних копалин, відкрити нові та оцінити їх за міжнародними стандартами.
Розвідка родовищ надр: хто в Україні займається геолорозвідкою?
При цьому, пропонується створити окремий бюджет для геологорозвідувальної галузі та залучати приватні інвестиції під певні державні гарантії. Плани дуже амбітні. Проте постає питання: чи здатні ми їх впровадити у життя? Хто і як в Україні виконує геологорозвідувальні роботи? Про це поговоримо у нашому матеріалі.

Сучасний стан та структура геологічної галузі України. Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику в галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України, утворена шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”. Одними із основних функцій Держгеонадр – є здійснення обов’язків замовника державного контракту з приросту запасів корисних копалин та забезпечення розвитку і приросту мінерально-сировинної бази України, організація геологічного, геофізичного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.




Джерело: acmc.com.ua

Виконання цих функцій має забезпечуватися низкою державних геологічних підприємств: НАК “Надра України”, ДП “Українська геологічна компанія”, ДРГП “Донецьгеологія”, казенне підприємство “Південукргеологія”, ДГП “Укргеофізика”, КП “Кіровгеологія”, ПДРГП “Північгеологія”, Український державний геологорозвідувальний інститут, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство, Cхідне регіональне геологічне підприємство. Досить потужний арсенал. Адже передбачається, що до складу кожного із цих підприємств крім штату кваліфікованих працівників, входить низка розвідувальних експедицій та партій на місцях, парк власного бурового та розвідувального обладнання, ремонтні бази та власні лабораторії, здатні виконувати широкий спектр аналітичних робіт. Так було колись.

По суті, переважно всі надбання у геології, які Україна має тепер: тисячі відкритих і розвіданих родовищ та рудопроявів, масштабні регіональні геологічні, геофізичні, гідрогеологічні зйомки, глибинне картування, геологічна вивченість території України, відображена у аркушах Держгеолкарти-200, усе це – результати праці геологічних підприємств починаючи ще з радянських часів, зібрані у фондах ДНВП “України”.

Проте, сьогодні більшість із зазначених геологічних підприємств знаходиться у глибокій фінансовій кризі. Колись без перебільшення легендарні геологічні об’єднання, експедиції і партії розпались, ледве жевріють або припинили свою діяльність взагалі чи існують номінально – на папері. Взяти хоча б казенне підприємство “Південукргеологія” у м. Дніпро. За часів свого розквіту воно включало комплексні геологічні, гідрогеологічні та геофізичну партії у Дніпрі, Бердянську, Павлограді, 5 геологорозвідувальних експедицій у Кривому Розі, Харкові, Кременчузі, Білозерці, Приазов’ї та Центральну лабораторію, штат працівників яких (а це більше 600 чоловік) та матеріально-технічне оснащення дозволяли виконувати як стандартні розвідувальні роботи від “А до Я”, державні та приватні замовлення, так і масштабні зйомочні роботи регіонального та загальнодержавного значення на значній частині центру, сходу та півдня України, надавати експертні висновки та вести моніторинг підземних вод. На рахунку підприємства відкриття і розвідка Азовської ділянки рідкісноземельного зруденіння, Шевченківського родовища літію, Сергіївського родовища золота, Сухохутірського родовища тальк-магнезитів, Карнаухівського родовища нікелю та багато-багато інших.

На сьогоднішній день, колись велике підприємство у боргах. Матеріально-технічна база розвалена і практично розкрадена. Саме підприємство знаходиться в стані припинення і реорганізації. З штату працівників у кілька сотень, зараз ледве знайдеться 20 чоловік.

За великим рахунком, на разі серед державних геологічних підприємств, які постійно працюють і мають державне фінансування залишились НАК “Надра України” і ДП “Українська геологічна компанія”(УГК), функціонують КП “Кіровгеологія” і ДРГП “Донецькгеологія”. При чому УГК на ринку геологічних послуг України займає лідируючі позиції, часто виграє тендери та постачає послуги у сфері геології на мільйони гривень.

Проте, як це не дивно, занепад багатьох державних геологічних підприємств, комерціалізація видобувної галузі, розвиток надрокористування сприяли виникненню приватного геологічного сектору. З’явились нові геологічні компанії, які взяли на себе функції виконання розвідувальних робіт, але вже за замовленнями приватних гірничих компаній. Хто вони, сучасні розвідники надр? Який спектр геологічних послуг пропонують?

Приватний геологічний сектор України. Приватні геологічні компанії України умовно можна поділити на три групи: інженерно-геологічні, геологічні і бурові.

Інженерно-геологічні компанії пропонують широкий спектр послуг від геодезії до інженерно-геологічних досліджень ділянки під громадянське будівництво. Як правило, вони мають своє топографо-геодезичне і бурове обладнання та власні лабораторії, спрямовані на виконання інженерно-геологічних досліджень ґрунтів. Деякі виконують специфічні інженерні роботи, такі як статистичне та динамічне зондування ґрунтів, дослідження ґрунтів під будівництво мостів, вітряків, сонячних електростанцій. Такі компанії є у кожному регіоні. Їх послуги на сьогоднішній користуються попитом.

Геологічні компанії у переважній більшості були створені працівниками згаданих вище державних підприємств або людей неодмінно пов’язаних з надрами. А значить мають у своєму штаті досвідчених спеціалістів – геологів, геофізиків, буровиків, гідрогеологів, які вміють, можуть, знають як працювати та передавати свої знання і вміння молодому поколінню.

Діяльність таких компаній як правило поширюється на регіон, у якому вони розташовані, в окремих випадках – на всю територію України.

Постійна конкуренція, зростаючі вимоги надрокористувачів, які хочуть з одним підрядником вирішувати всі питання, пов’язані з розробкою надр від пошуку ділянки до введення родовища в експлуатацію, спонукає приватні геологічні компанії розширювати горизонти і забезпечувати повний супровід надрокористування, а саме:

  • Топографо-геодезичні роботи;
  • Пошуки і розвідку родовищ корисних копалин;
  • Захист запасів у ДКЗ України;
  • Проектування роботи майбутніх гірничих підприємств;
  • Розробку звітів з оцінки впливу на довкілля (ОВД);
  • Геолого-маркшейдерський супровід надрокористування;
Документальний супровід процесу отримання спеціальних дозволів на користування надрами;
Юридичну підтримку у спілкуванні з Держгеонадрами України, органами Державного геологічного контролю, Управління Держпраці, тощо.

Тут виграють як маленькі надрокористувачі, які у обличчі таких компаній отримують повну геологічну підтримку і надійного партнера зі сформованих штатом спеціалістів різного напрямку, так і великі видобувні компанії, які таким чином суттєво економлять кошти. Адже, мають достатньо широкий вибір геологічних підприємств з різною ціновою пропозицією. Найвідомішими в Україні приватними підприємствами у сфері геологічних послуг являються ТОВ “НВП “Укргеолстром”, ТОВ “Геологічна сервісна компанія”, ТОВ “Геопроф”, ВК “Геолог”, ТОВ “Геологічна компанія “Геонікс”.

Проте часто такі компанії не мають свого бурового обладнання або те обладнання, яке є на балансі підприємства призначене для виконання певного виду бурових робіт. Наприклад, лише буріння на воду. А потрібне розвідувальне буріння на значні глибини на тверді корисні копалини з відбором керну, при чому вихід останнього має складати від 80 до 100%. Тоді в нагоді стають бурові компанії. До речі, дрібних бурових компаній різної форми власності, які виконують інженерно-геологічне буріння та буріння на воду в Україні досить багато – це і товариства, приватні підприємства, і фопи. А от бурові компанії, здатні забезпечити якісне буріння на тверді корисні копалини, на солідні глибини, з відбором керну, з виконанням геофізичних досліджень можна перерахувати на пальцях. Однією з таких є ТОВ “Геобудівельні технології” у м. Дніпро, яка виконує розвідувальне буріння вертикальних і похилих свердловин з використанням снаряду зі з’ємним керноприймачем, що дозволяє забезпечити високий вихід керну і підвищити швидкість буріння. Обладнання компанії, зокрема бурова установка “Boyles C5” компанії “Epiroc”дозволяє бурити на глибини до 800 м.

Це певний кейс приватних компаній – постійно оновлювати обладнання, удосконалювати виробничий процес і програмне забезпечення.

У підсумку, хочеться сказати, що спеціалісти геологи, гідрогеологи, геофізики є і вони готові працювати і успішно працюють, розвідуючи українські надра. Так, геологічна зйомка масштабу 1:200 000 і завершення видання Держгеолкарти-200 – це титанічна робота. Державні підприємства, навіть такий гігант як УГК імовірно не зможуть впоратись самотужки. Як і приватні підприємства в певному регіоні не зможуть завершити зйомку хоча б одного аркушу Держгеолкарти -200 власними силами. То можливо, настав час знайти способи ефективної співпраці державних і комерційних геологічних підприємств заради досягнення спільної мети – підвищення рівня геологічної вивченості території України, нарощування вітчизняної мінерально-сировинної бази, детальне вивчення відкритих родовищ та рудопроявів критичних мінералів, що дозволить підвищити інвестиційну привабливість видобувної промисловості України.

Марина Малова, спеціально для НАДПУ

Джерело