Більше десяти років у нас була проблема з вагонами… минулого року нам вдалося її вирішити – придбали 360 власних вагонів для перевезення гранітної продукції. Ми маємо 800 вантажних автомобілів, якими також виконуємо перевезення. Але держава щоразу перекладає на бізнес все більше нових обов’язків і створює нові перепони.
Та система, що сьогодні склалася в надрокористуванні не дозволяє ефективно розвиватися. Ми маємо два гранітних кар’єри в Житомирської області, які довгий час намагаються продовжити термін дії спеціальних дозволів. Для того щоб внести зміни до спеціальних дозволів, затвердити нові програми робіт, ми приготували все що вимагає Держгеонадра, Геоінформ, Міністерство екології та інші інстанції... На даний момент ми в глухому куті. Нам просто не відповідають! Не дають жодних пояснень, постійно змінюють підписантів, за п’ять місяців не було проведено жодного засідання комісії... Ми стоїмо на місці і найближча перевірка для нас може обернутися навіть приписом про не виконання умов спецдозволу на користування надрами, тому що через бездіяльність і безвідповідальність державних органів ми не виконуємо вимог законодавства.
Інша ж наша проблема прихована не в гранітах. Вона в піску. Ми 10 років намагаємося оформити кар’єр. За 10 років ми отримували просто тони паперів із різних інстанцій, у першу чергу з Держгеонадр, і в результаті на даний момент спеціальний дозвіл на користування надрами ми так і не отримали… навіть не бачимо перспектив.
Наразі, ми купуємо пісок на ринку, як і всі інші компанії. Є декілька підприємств, які добувають пісок, але жодна з цих компаній не має повного і вичерпного пакету документів, який відповідає всім діючим вимогам. Кожна з цих компаній працює з порушеннями, але не тому що вони не хочуть оформити все по закону, а тому що це просто неможливо зробити, бо така позиція державних органів у сфері надрокористування… Силовики однозначно про це знають.
Найпростіша з можливих, але така важлива і необхідна сировина для будівництва, яку можна і необхідно добувати. Для організації добування піску треба лише земснаряд, кілька барж і розумний та збалансований план робіт.
Ситуація з судоходством в акваторії міста Києва катастрофічна в деяких місцях глибини по коліно! І це на середині Дніпра . Я вже не кажу про Десну там навіть на надувному човні не всюди пройти можна, а колись баржі до Чернігова ходили, а судовий хід на Білорусь… одні балачки і жодних дій.
Будівельники не одноразово пропонували розробити глобальний проект розчистки річок України і без жодної копійки з бюджету за 5-10 років повністю відновити судоходство, розвантажити залізницю і дороги, таким чином отримати конкурентні переваги для всієї країни, адже річковий транспорт найдешевший, може перевозити колосальні об’єми вантажів і на відміну від доріг воду не треба ремонтувати. Відповіді на ці питання не маємо й досі.
Таке враження, що держава просто не зацікавлена в системному та стрімкому розвитку цілих галузей, а всі розумні ініціативи розбиваються об стіну байдужості та безвідповідальності різних чиновників, міністерств та відомств. Успішні ж компанії, до яких належить ПБГ «Ковальська», в супереч всьому супротиву бюрократичної машини, і надалі продовжать свою боротьбу за цивілізований, розумний та зважений підхід до користування нерудними корисними копалинами.